Ваніль 500 г.

Ваніль — наймолодша з класичних прянощів. Правда, в Іспанії, Італії, Австрії вона стала відома з середини XVI століття, але в інших країнах Європи значно пізніше — на початку XIX століття, — так і вживалося спочатку лише у вкрай вузькому, вишуканому колі. Це справжня «аристократка» навіть серед класичних прянощів. Крім того, діапазон застосування ванілі обмежений кондитерськими виробами і солодкими стравами, причому і тут ваніль займає привілейоване становище як пряність, що йде на ароматизацію самих дорогих кондитерських виробів: шоколаду та какаовмісних продуктів, бісквітів і виробів з бісквітного тіста, кремів, пломбиров, горіхових печива. Ваніль використовують також для приготування лікерів. Набагато рідше вводять ванілін інші солодкі страви (компоти, желе, суфле, парфе, пудинги, сирні пасти, деякі види варений), адже їх ароматичні якості при цьому значно поліпшуються. У всіх перерахованих випадках зазвичай користуються не справжньою ваніллю, а ваніліном.
Ваніль вводять у виріб або безпосередньо перед тепловою обробкою (в тісто), або (частіше) відразу після неї, ще не остигле блюдо (в пудинги, суфле, компоти, варення тощо), а в холодні страви (наприклад, сирні пасти) після їх приготування. Бісквіти, торти просочують ванільним сиропом вже після випічки. Спосіб внесення ванілі в такий виріб: частина палички ванілі ретельно розтирають у фарфоровій ступці з цукровою пудрою, поступово додаючи цукор до тих пір, поки вся ваніль не розітреться, і потім цей ванільний цукор вмішують в крем, пасту або посипають їм вже готову страву.